- укорінений
- [ўкоур'і/неинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
укорінений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вкорінений — (укорі/нений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоренити … Український тлумачний словник
вкорінений — [ўкоур і/неинией] = укорінений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д … Український тлумачний словник